Аварійні та інші служби міста та району

Відомості про район

Дата утворення  -  3 квітня 1935 року

Площа  -  134 кв.км

Географічні дані: район розташований (зонах)

По території району протікають річки:  річка Дарниця

Кордони: межує з Дніпровським, Голосіївським районами м. Києва

Чисельність наявного населення станом на 01.01.08 -  302,6  тис. чол.     

Коротка історична довідка

Першою офіційною згадкою про Дарницю вважається 1509 рік, коли у древніх слов’янських рукописах з’явилася згадка про те, що Великий князь Литовський подарував Микільсько-Пустинному монастирю ділянку берега річки Дарниця. В 1694р. царевичі Іоан та Петро (Олексійович) своєю грамотою підтвердили приналежність цих земель Києво-Печерському монастирю, де вони іменуються як Дарниця.

До 1917р. Дарниця входила до Остерського повіту Чернігівської губернії. У 1927р. вона була підпорядкована Київський міській раді і увійшла до Петрівського (нинішнього Подільського) району.

З квітня 1935р. утворена самостійна адміністративна одиниця – Дарницький район м. Києва. Згідно рішення сесії Дарницької районної в м. Києві ради цей день вважається днем народження району.

На середину 30-х років припав початок його бурхливого соціально-економічного розвитку. Було реконструйовано і розширено діючі підприємства: лісопильний, шпалопросочувальний та шкіряний заводи. На базі холодильника інтендантського відомства створено м’ясокомбінат, зведено нові заводи: Дарницький вагоноремонтний, гумово-регенераторний.

Залізнична станція, яка сьогодні перетворилася у великий залізничний вузол, побудована в 1903 році після прокладання залізниці, що з’єднала Київ з Москвою, Курськом та Полтавою.

Напередодні Великої Вітчизняної війни Дарниця із околиці міста стала провідним індустріальним районом.

З першого дня війни фашисти намагались зруйнувати залізничний вузол та промислові підприємства. 738 днів, з 21 вересня 1941 року по 29 вересня 1943 року, у Дарниці господарювали фашистські окупанти.

Дарничани шанують пам’ять загиблих: споруджені пам’ятники у місцях поховань воїнів, партизан, підпільників. У 1968 році за ініціативою Київської і Дарницької рад народних депутатів на місці колишнього фашистського концтабору у Дарницькому лісі на кошти мешканців району був споруджений меморіал Пам’яті і Слави загиблих в’язнів.

Після війни, піднявши район з руїн, мешканці Дарниці продовжили його розбудову. З’явилися нові підприємства: Київський радіозавод, завод “Буревісник”, залізобетонних конструкцій.

Дарницький район дав життя новим районам (Дніпровському, Ватутінському та Харківському), і після трьох поділів (1969,1988,2001рр.)  залишається одним із найбільших районів м. Києва. Сьогодні до його складу входять  масиви – Харківський, Осокорки, Позняки, Нова Дарниця, Рембаза та селище Бортничі.

Природні ресурси (корисні копалини) – торф, пісок

Заповідники  -  «Дуб красень» на розі Харківського шосе і вул. Вербицького занесений до природного заповідного фонду України  та «Парк партизанської Слави» - заказник місцевого значення.

Структура земельного фонду:

-       територія всього – 13,4 тис.га

-       в тому числі:

-       ліси і інші лісовкриті площі  -  214 га

-       забудовані землі  -

-       землі водного фонду  -  556 га